лекція 19

 
 

лекція 19

ап



Міжнародні автомобільні перевезення

 

Україна підтримує зовнішньоекономічні стосунки з 200 країна­ми світу. Використовуючи вигідне геополітичне положення в Єв­ропі, вона здійснює міжнародні перевезення вантажу і пасажирів переважно автомобільним транспортом. Загальна вартість вантажу, який доставляється автомобільним транспортом міжнародним спо­лученням, становить майже 80 % загальної вартості вантажу, пере­везеного всіма видами транспорту. Це зумовлено тим, що перевози­ти автомобілями цінні вантажі, переважно дрібними партіями, на невелику відстань (500—1000 км), швидше і зручніше, ніж іншими видами транспорту.

У міжнародному сполученні в Україні задіяні 17000 автомобілів-тягачів, з них відповідають вимогам Євро-3 — 1800, Євро-2 — 600, Євро-1 —9200.

Опитування 1400 транспортників і близько 10 тис. їх клієнтів у 12 європейських країнах показало, що 75 % із них перевезення авто­транспортом поставили на перше місце, а 85 % назвали такі переве­зення ефективними.

За даними американських експертів, 80—85 % опитуваних від­несли до основних переваг автотранспорту надійність, дотримання часу доставки, менші транспортні витрати, а 55-60 % — гнучкий рівень обслуговування і збереження вантажу під час транспорту­вання.  Ці переваги автотранспорту  і тенденції підвищення його частки в обсязі перевезення вантажу і пасажирів притаманні також автотранспортній системі України.

У міжнародному сполученні для потреб народного господарст­ва України автотранспортом перевозиться 54-60 % вантажу і паса­жирів, а 40-46 % із них проїжджає транзитом через її територію.

У середньому за останні роки обсяг міжнародних перевезень ван­тажу автотранспортом на території України становить понад 16 млн.

Щодо кількості пасажирів за рік, включаючи транзит, то обся­ги цих перевезень збільшуються на 10-15 % щороку і такими бу­дуть залишатися і надалі, оскільки зовнішньоекономічні зв'язки України активно розвиваються. Понад 40 % вказаних перевезень здійснюються автотранспортними засобами нашої країни» 60 % — автомобілями інших країн Європи та Азії. Причому із року в рік частка перевезень, здійснюваних приватним транспортом, зростає за рахунок скорочення ринку іноземних транспортних засобів.

Найбільш стабільні транспортні зв'язки Україна підтримує з Російською Федерацією, Польщею, Молдовою, Білорусією, Латві­єю, Італією, Чехією та іншими країнами Європи.

У даний період міжнародними транспортними організаціями і урядом України визначено п'ять стабільних міжнародних транс­портних коридорів і три міжурядових транспортних коридори, яки­ми відбувається перевезення вантажів і пасажирів автотранспортом (табл. 7.1).

Протяжність восьми основних транспортних коридорів на території України становить понад 7,2 тис. км по основному ходу і 1,7 тис. км — по відгалуженням. Ці коридори оснащені відповідно мережею комплексів; пунктами і об'єктами автодорожнього сервісу, які за потужністю і пропускною спроможністю, кількістю і якістю обслуговування перевізників ще далекі від міжнародних стандартів, нормативів і вимог і не задовольняють зростаючі вантажні і пасажиропотоки міжнародного транспортного сполучення.

Інтенсивність руху на шляхах державного призначення суттєво зростає, а на окремих ділянках у 1,5-2 рази вища за нормативну. В результаті недостатнього фінансування, при збільшенні переве­зень спостерігається катастрофічне погіршення транспортно-експлуатаційного стану шляхів, у тому числі й автомагістралей, де існують міжнародні транспортні коридори.

Розрахунки показують, що на першому етапі для доведення діючої транспортної мережі України до мінімально необхідного рівня їхнього експлуатаційного стану та для покращення стану шля­хів державного значення на основних маршрутах міжнародних транспортних коридорів необхідні значні капіталовкладення. А якщо взяти до уваги потребу реконструкції шляхів та їх обладнання комп­лексами, пунктами й об'єктами транспортного та автодорожнього сервісу кошти на капіталовкладення становитимуть мільярди гри­вень.

Досвід експорту транспортних послуг перевезення вантажів та пасажирів автотранспортом міжнародного сполучення підтверджує, що понад 50 % усіх прибутків від цих послуг становлять автомо­більні перевезення, решта — за рахунок надання послуг транспорт­но-експедиційного та автодорожнього сервісу.

Нині на шляхах міжнародних коридорів за їх основним спря­муванням та за відгалуженнями функціонують 125 комплексів і пунктів транспортно-експедиційного й автодорожнього сервісу, в тому числі — 29 вантажних терміналів, 52 пункти автомобільного та 44 комплекси дорожнього сервісу. Середня відстань між вантаж­ними терміналами становить 250 км, між пунктами автомобільного сервісу — 140 км, комплексами дорожнього сервісу — 160 км. Це у 2-2,5 раза менше за вимоги міжнародних стандартів, а за номен­клатурою та якістю послуг для перевізників та пасажирів їхня невід­повідність зростає, і потреба в них задовольняється лише на 25-30 % від необхідної.

Так наприклад, всього 50 % усіх послуг, що їх надають пункти автомобільного сервісу, становлять послуги з охорони автотранс­портних засобів на спеціальних стоянках, супроводження транс­портних засобів після дорожньо-транспортних пригод, технічного огляду і поточного ремонту- Другу половину становлять послуги з фарбування автотранспортних засобів, встановлення тахографів, реалізації запасних частин і матеріалів та здійснення комунально-побутових послуг.

Зарубіжний досвід міжнародних перевезень вантажів і пасажи­рів автомобільним транспортом, за даними АсМАІЇ, доводить, що значну частину транспортно-експедиційного та автодорожнього сервісу становлять переробка вантажів, охорона вантажів на авто мобільних терміналах, послуги міжнародного зв'язку, у тому числі оперативно-диспетчерського, автоматизованих розрахунків за пере­везення, комунально-побутове обслуговування та інші елементи сервісу.

Виконання таких послуг перевізниками у Західній Європі дає змогу гарантувати доставку вантажів у стислі терміни (24—28 годин) по всій території Європи, забезпечує підвищення (на 20-25 %) заван­таження автопоїздів у зворотному напрямку, скорочення (на 10-15 %) потоку незавантаженого автотранспорту, збільшення (на 30-40 %) продуктивності, в тому числі збільшення (на 15-20 %) прибутків від перевезень.

Розширення галузі транспортно-експедиційного та автодорож­нього сервісу, вдосконалення його якості, обладнання міжнародних транспортних коридорів новими комплексами, пунктами та об'єкта­ми такого сервісу потребує значних інвестицій, часу й оновлених науково-технічних розробок за цими проблемами.

За орієнтовними розрахунками на перспективу до 2010 р., рівень міжнародних автомобільних перевезень, автодорожнього сер­вісу на основних транспортних коридорах України можна збіль­шити в 2-2,5 раза за рахунок удосконалення нормативно-правової бази і значного переобладнання вантажних терміналів, пунктів авто­мобільного і дорожнього сервісу.

 

Транспортні коридори України.

 

Для подальшого розвитку і підвищення рівня транспортних по­слуг та автодорожнього сервісу на автомобільному транспорті Ук­раїни у міжнародному сполученні (табл. 7.2) необхідно:

  виконати комплекс науково практичних розробок по ство­ренню нормативної правової бази, впровадженню прогресивних технологій, організації і управлінню міжнародними автомобільними перевезеннями, у тому числі транзиту, більш ефективному інвесту­ванню експортного потенціалу транспортного комплексу України, зрощуванню податкової системи та інвестиційної політики у сфері перевезень вантажів і пасажирів автомобільним транспортом міжна­родним транспортними коридорами;

  сформувати єдину гнучку та дієспроможну інфраструктуру системи управління перевезеннями й автодорожнім сервісом (на базі діючих УДП «Укрінтеравтосервіс» АсМАП, АТ «Укртранс» та інших профільних спеціалізованих організацій і підприємств, які мають відношення до міжнародних перевезень), яка б забезпечувала її надійне функціонування та зв'язок з Комітетом по внутрішньому транспорту (КВТ) Європейської економічної комісії (ЄЕК) ООН, Міжнародним союзом автомобільного транспорту (МСАТ) і Асо­ціаціями міжнародних автомобільних перевізників (АсМАП) суміж­них держав;

  вишукувати та залучати вітчизняних та зарубіжних інвесто­рів до розвитку, та поетапного оснащення транспортних коридорів достатньою мережею комплексів, пунктів і об'єктів транспортного та автодорожнього сервісу, системою інформаційно-виробничих вузлів автоматизованого зв'язку й розрахунків за перевезення і на­дання автодорожнього сервісу, узгодженою з єдиною аналітичною системою міжнародного сполучення Європи та Азії;

  створити необхідні умови для виконання міжнародних пере­везень автотранспортних засобів (які відповідають вимогам Євро-2 та Євро-3) у кількості і типажі, які задовольняють потреби вітчизня­них перевізників, за умови виконання цих перевезень не менше як на 65-70 % від загального рівня обсягів перевезень автомобільним транспортом України у міжнародному сполученні;

  налагодити стабільну та якісну підготовку і перепідготовку висококваліфікованих спеціалістів, менеджерів та виробничого пер­соналу міжнародного перевезення вантажів і пасажирів автомобіль­ним транспортом, а також випуск відповідної юридичної, правової, інформаційної, нормативної й методичної літератури з цих питань;

• через Україну повинно проходити як мінімум сім транс'євро­пейських коридорів, в їх числі:

• спрямування з Фінляндії в Грецію — критський коридор № 9 (стародавній шлях із варяг в греки);

• спрямування з Італії через Центральну Європу, Україну і далі — критський коридор № 5;

• спрямування з Північної Європи до Києва і далі — критський коридор № 3.

Такі коридори вже ухвалені Європейською спілкою. До першо­чергового розгляду в рамках ЄС можуть бути запропоновані ті ко­ридори, які будуть зручними і потрібними для більшості країн Азії та Європи;

• довкола Чорного моря, розглядається в рамках Чорноморсь­кого економічного співробітництва;

• Європа - Азія: з Європи через Казахстан, Середню Азію і да­лі у Китай;

• Балтика - Чорне море, з'єднує країни та регіони тяжіння цих морів за самим коротким шляхом, головна вісь якого Одеса -Гданськ;

• Транскавказький коридор.

Сім названих коридорів, які проходять по Україні, забезпечать найкоротші (а отже — найбільш економічні) транспортні шляхи спо­лучення між багатьма країнами. До зазначених коридорів тяжіють 34 країни, які займають регіон загальною площею 33 млн км2.

До розв'язання такої грандіозної проблеми слід підходити ви­важено, професійно, з урахування реальних можливостей реалізації проекту. Українські міжнародні автотранспортні переходи залиша­ються найбільш відсталими у Європі. Черги на автопереходах — непорушне правило, змінюються лише їх довжина. Введення в екс­плуатацію автошляхів, причому таких, що не наближаються до між­народних стандартів, зменшилося порівняно з 1990 р. в кілька разів. На основних автомагістралях фактичні навантаження на вісь майже у два рази перебільшують розрахункові — шляхи швидкими темпа­ми приходять у поганий стан (табл. 7.3).

Стан інженерних споруд — мостів, тонелей, шляхопроводів, підпірних стінок, водоперепускних труб, земляного полотна — ви­кликає стурбованість. Тим часом, введені в дію міжнародні автопе-реходи, на російсько-фінському кордоні працює інтерпост Брест, збільшуються обсяги оброблених вантажів у портах Чорномор'я.

У зв'язку з цим цікава інформація про регіон Чорноморської економічної спілки (Причорноморське кільце). Чорноморська еко­номічна спілка (ЧЕС) має у своєму складі 11 країн засновників: Азербайджан, Албанія, Вірменія, Болгарія, Греція, Грузія, Молдова, Росія, Румунія, Туреччина, Україна. Як спостерігачі у роботі спілки беруть участь Єгипет, Ізраїль, Марокко, Польща, Словакія, Туніс.

Населення країн ЧЕС — 312 млн чоловік; у країнах-спостері-гачах проживають 130 млн чоловік. З країнами ЧЕС межують 20 кра­їн з населенням близько 1630 млн чоловік. У цьому регіоні прожи­ває (за даними 2001 р.) 30 % населення земної кулі (табл. 7.4). Разом з країнами Причорномор'я безпосередній доступ до кільця мають країни: Україна (Одеський, Іллічівський та Севастопольський пор­ти), Росія (Новоросійський та Сочинський порти), Грузія (порти в Сухумі, Батумі, Поті).

Вивчаються вантажні і пасажирські потоки України, Росії, Гру­зії, Молдови, Вірменії, Азербайджану, Болгарії, Румунії, Албанії, Греції, Туреччини. Стало можливим оцінити обсяги торгівлі між одинадцятьма країнами Чорноморського кільця і країнами Європей­ської економічної спілки, країнами Європейської асоціації вільної торгівлі та ін.

У Чорноморському регіоні здійснюються обміни матеріалами і товарами обсягом 700 млн т, з яких більша частина доставляється сухопутним транспортом. Ця робота оцінюється в 300 млрд доларів США.

За прогнозом на 2010 р. потік вантажів зросте до 1630 млн т вартістю понад 800 млрд доларів США. З цього обсягу з Європи бу­де доставлено приблизно 1230 млн т і 430 млн т — під контролем країн ЧЕС. Зважаючи на географічні особливості регіону та досвід інших країн щодо реалізації подібних заходів, можна прогнозувати збільшення обсягу перевезень до 5-10 % у 2000-2010 рр. (мова йде про транзит).

Питання про те, яким має бути спільний транспорт країн ЧЕС, доволі складне. Слід так його оптимізувати, щоб забезпечити спіль­ну роботу національного транспорту кожної країни і не створювати напруженості, надмірної конкуренції у відношеннях між ними. Суттєвим є такі розмежування власності, функцій і повноважень, які забезпечать щонайменше суперечностей. ЧЕС може стати колек­тивним організатором транспортного і транспортно-експедиторсь­кого процесу, координатором транспортних послуг для власників вантажів країн спілки та генеральним перевізником у регіоні.

Для підтримання у робочому стані транспортного комплексу необхідно орієнтуватися на тих, хто реально зацікавлений у збере­женні та розвитку транспорту, а отже — і транспортних єврокоридорів через Україну — на бізнесменів, банкірів, великих державних експортерів.

На міжнародних перевезеннях вантажів використовують сучас­ні сідельні автомобілі-тягачі: Volvo FН-12, Volvo FН-16, DAF-95XF, ІVЕСО, Sсаnіа 112, МАN, МАЗ-МАN, Rеnаult, Мегсеdеs Веns, які з'єднуються з напівпричепами вантажопідйомністю 30-40 т їх переваги: доставка вантажу одним ДТЗ без перевантажень, забезпечення збереження та зменшення пошкодження вантажу, ско­рочення термінів доставки вантажу, що важливо для продуктів, які швидко псуються, підвищення продуктивності перевезень, змен­шення експлуатаційних витрат на одиницю транспортної роботи.

На перевезеннях вантажів по транспортному коридору № 12 Україна, Грузія, Азербайджан, країни Середньої Азії використову­ють автомобілі КрАЗ-5133 В2, з'єднаний з бортовим причепом КрАЗ-А181 В2 (рис. 7.2, 7.3), загальною вантажопідйомністю 20 т, а також сідельний автомобіль-тягач КрАЗ-6443 (рис. 7.4), який букси­рує напівпричіп вантажопідйомністю 35 т. їхні двигуни відповіда­ють нормам ЕURО-2 .



Создан 25 янв 2013



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником